Кафедра економіки та
бізнес-адміністрування

Головне меню

У газеті "Урядовий кур'єр" війшло інтерв'ю Л.Г. Мельника "Зелені" економіка й енергетика невтомно битимуть свої рекорди"

Наведемо повний текст статті (оригінал можна прочитати за посиланням http://ukurier.gov.ua/uk/articles/zeleni-ekonomika-j-energetika-nevtomno-bitimut-svo/)

Останнім часом у світі  точаться розмови  про «зелену» економіку, яка повинна замінити так звану буру. У чому  різниця між ними і які проблеми розв’язує такий перехід? У чому особливості «зеленої» енергетики як складової новітніх економічних змін? Яке місце в цих процесах посідає Україна? На ці та інші запитання кореспондента «УК» відповів завідувач кафедри економіки та бізнес-адміністрування Сумського державного університету Леонід МЕЛЬНИК.

Головна і принципова різниця двох економік, каже Леонід Григорович, у підходах до використання ресурсів. «Бура» базується на одноразовому використанні викопного палива, руди, сировинних матеріалів. Тобто очевидний її марнотратний характер. З вилучених ресурсів  відсікається все зайве, якого, за оцінками вчених, до 95 відсотків. Це зайве  повертається природі в більш токсичному і невпорядкованому  стані, що руйнує і вбиває довкілля.

— Тож на допомогу приходить  «зелена» економіка?

— Так, це новий напрям в економічній науці, який сформувався протягом останніх двох десятиріч.  В його основі — відновні ресурси та замкнені цикли їх використання. Закономірно, що вони вигідні з   погляду   економіки, екології тощо і, за великим рахунком, уособлюють завтрашній день життєдіяльності людства, яке гостро потребує грамотних рішень.

Йдеться про широкий спектр проблем і питань, пов’язаних з альтернативною енергетикою, органічним землеробством, ІТ-інженерією, тобто із «зеленими» важелями впровадження якісно нової системи управління на різних рівнях господарювання.

«Зелена» економіка — це не тільки альтернативні джерела енергії. Її магістральний шлях — тотальна дематеріалізація виробництва і споживання продукції, тобто радикальне зниження матеріаломісткості та енергоємності економічних процесів.

Найбільш показовий товар у цьому  сенсі — продукти ІТ. Тут  Україна займає передові позиції. Кількість осіб, які так чи інакше мають справу з інформаційним продуктом, у середніх і великих містах сягає 10—20 відсотків працюючого населення, хоч багато хто в тіні. Втім, інколи демонструють справжні дива. Рік тому одеський стартап, який створювали п’ятеро колишніх студентів і який стосується ідентифікації емоційного стану людини за виразом її обличчя,  реалізовано за 150 мільйонів доларів.

Важливу роль відіграє перехід до технологій, в основі яких не відсікання зайвого, а  додавання необхідного. Саме так працюють тривимірні так звані 3D-принтери. Технологічні зміни вражають. Очікують, що через 10 років кількість товарів, вироблених на 3D-принтерах, сягне 10 відсотків. Уже провідні взуттєві фірми почали застосовувати 3D-друк у виробництві. Словом, «зелена» економіка й енергетика  і   надалі  невтомно битимуть свої рекорди.

— Ідеться про Третю промислову революцію?

— Саме так, і значним надбанням стає колосальне здешевлення засобів виробництва. Неймовірний факт: з 1970-х років ціна сонячної енергії знизилася у 150 (!) разів. Персональний комп’ютер у формі мобільного телефону став надбанням кожного. За останні 10 років відносно недорогий 3D-принтер подешевшав з 18 000 доларів до 400 і далі дешевшає, а швидкість  друку зросла у 100 разів.

Тобто виникають умови, за яких засобами виробництва володіють сотні мільйонів і навіть мільярди населення. На місце величезних виробничих комплексів приходитиме значна кількість (інколи мільйони) виробничих одиниць (зокрема, сонячних чи вітрових установок, технологічних ділянок, оснащених 3D-принтерами). Виробник і споживач отримують можливості спілкуватися один з одним.

Буде створено передумови для четвертої промислової революції (її ще називають Industry 4.0). Це відбувається на наших очах. Насамперед  сформовано єдину універсальну мову для спілкування машин. Її назва — «цифра» (digit). Друге безпрецедентне явище — створення   хмари, фактично прообразу всепланетного розуму — поєднання суперкомп’ютерів, гігантських баз даних («всепланетної пам’яті») та інтернет-мереж. Industry 4.0 прямує до створення світу розумних машин і розумних мереж, здатних взагалі обходитися без втручання людини.

— А яка ситуація в Україні?

  — Вона дещо засиділася на старті, а потім стрімко почала надолужувати згаяне. І на те є причини. Більшість українських олігархів, отримуючи  значні доходи від матеріаломісткої і енергоємної «бурої» економіки (металургія, хімічна промисловість, торгівля енергоносіями), всіляко гальмували розвиток «зеленої» економіки. Доклав до цього руку і північний сусід, зацікавлений у збуті енергоносіїв. «Зелений» вибух стався вже після Революції гідності.

Сьогодні в кожній області зводять потужності альтернативної енергетики: сонячної, вітрової, біогазової. Протягом останніх двох років в експлуатацію введено  десятки «зелених» об’єктів сумарною потужністю 1 ГВт. Так, поки що це менше трьох відсотків загального виробництва електроенергії. Але, по-перше, раніше такий показник планували лише на 2025 рік. По-друге, будівництво більшості потужностей  тільки  розпочинають і темпи прискорюють.

Прокинувся приватний сектор, якому держава гарантувала придбання за «зеленими» тарифами надлишків відповідної енергії. Торік кількість приватних «зелених» генераторів збільшилася майже вп’ятеро — із ледь 200 у 2015-му до тисячі на  сьогодні.

Значно активізувалися ОСББ. За реальної фінансової підтримки держави та місцевих органів, що часто сягає 70 відсотків, реалізують заходи з енергозбереження та використовують альтернативні джерела енергетики.

Так, у Сумах більше двох років діє геліо-геотермальна електростанція при одному з багатоквартирних будинків на вулиці Новомістенській, де енергію забезпечують сонячні панелі та теплові насоси. Тамтешні мешканці не тільки безкоштовно опалюють приміщення, а ще й продають надлишки енергії за «зеленими» тарифами, заробляючи на цьому. Нині в нашому краї у приватних садибах налічують понад 30 альтернативних генераторів.

Безпрецедентні показники демонструє електротранспорт. Ще два роки тому було кілька одиниць, тепер майже 2000. У більшості обласних центрів встановлено безкоштовні зарядні станції. Втім, електромобілі і без цього доводять свою ефективність і вигідність, адже кілометр пробігу коштує 15–20 копійок. Імпорт електромобілів звільнено від митних зборів. У Львові і Рівному вже виготовляють власні електробуси, в Харкові — електротрактори.

До речі, на Саміті з клімату в Парижі позаторік представили план: до 2050 року вийти на сто-відсоткове виробництво альтернативної енергії у 139 країнах. Серед  них і Україна. Одне з найвагоміших досягнень — вартість альтернативної енергії зрівнялася з традиційною ще позаторік, хоча раніше це прогнозували на 2021-й. А 2017 рік приніс новий рекорд. З 1 січня в Нідерландах електропотяги стовідсотково перейшли на вітрову енергію. 

— Як наука  робить свій внесок в «озеленення» економіки?

— У навчальний процес Сумського державного університету введено кілька дисциплін, пов’язаних із оволодінням системним аналізом, формуванням інформаційного суспільства, «зеленої» економіки. студенти вивчають особливості третьої і четвертої промислових революцій. До речі, всі бажаючі можуть ознайомитися з моїми лекціями на цю тему в Ю-тубі.  Нині до видання готую підручник «Формування «зеленої» економіки». Розуміючи важливість масового поширення «зелених» знань, два роки тому видав книжку «Філософські казки про розвиток», яку було номіновано серед кращих науково-популярних книжок України. Сумський держуніверситет посідає перше місце у списку «зелених» університетів серед українських вишів і 56-те — у світі.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»